Рефлексія 11

З усього того, чому я навчався на цьому тренінгу, на мою думку, найефективнішим для навчання моїх студентів буде:

• уміння пробувати мислити проектно;
• навик постановки ключових питань проекту ;
• умови, за яких використання методу проектів буде нійбільш ефективним;
• алгоритми проектування індивідуальних освітніх траекторій студентів;
• специфіка оцінювання індивідуального вкладу студента у груповий результат;
• умови ефективного використання ІКТ-інструментів у освітній діяльності.

Рефлексія 10

Цей модуль допоміг мені з’ясувати мою роль фасилітатора в навчанні студентів за методом проектів, а саме те, що викладач має не просто навчити, а створити сприятливе позитивне середовище, в якому студент захоче самостійно вивчити й застосувати на практиці здобуті знання.

Навчання буде ефективним, якщо студент відчує практичну користь від отримних знань, коли будуть задоволені його інтелектуальні та емоційні потреби. Щоб з'ясувати потреби та інтереси студента, його мотивацію до навчання, треба вибудовувати конструктивний діалог.

Для цього треба вміти ставити відкриті питання, які б вибудовували міцні міжособистісні зв'язки в навчальному колективі, що в свою чергу сприяє формуванню міждисциплінарних команд. А це вже абсолютно інший рівень навчального середовища. Конструктивніший та ефективніший.

Рефлексія 9

Цей модуль допоміг мені зробити такі висновки щодо того, як студенти можуть самі спрямовувати себе у навчанні та про роль і місце диференційованого навчання - кожен студент особистість із притаманним саме йому набором психофізіологічних особливостей, своїм психотипом (характер, темперамент, інроверт/екстравер тощо), навиками та рівнем позитивного ставлення до життя та постановки цілей і т.д. Ці диференціальні ознаки детермінують різний стиль, темп та ритм діяльності людини, зокрема і навчальної роботи студента. І, безумовно, ці індивідуальні характеристики особистості студента викладачеві треба враховувати при розгортанні усієї системни навчальних та виховних впливів.

Важливим висновком, який я зробив під час вивчення цього модулю, є те, що диференціювати навчання потрібно не просто за рівнем складності навчальних завдань, а у чотирьох таких напрямках:
•     зміст;
•     процес;
•     результати;
•     навчальне середовище.

Навчальний процес має бути, по можливості, максимально багаторівневим, мають враховуватися відмінності у сприйнятті студентами різних видів інформації (візуали, аудіали, кінестетики).

Рефлексія 8

Цей модуль допоміг мені обдумати, що означає «оцінювання, зосереджене на потребах учнів», а саме оцінювання має бути комплексним, оцінювати потрібно маркерні ключові компетенції (тобто дієві психодинамічні утворення), а не "стаціонарні" знання, уміння та навики, які почасти неспіввідності викликами ринку праці.

Оцінювання має бути системним, багатовекторним: оцінювати варто не тільки сферу знань, а й емоційну, мотиваційну, когнітивну, стратегічну компоненту особистості, які зазнають змін у процесі навчання.

Студенти повинні стати активними співучасниками освітнього процесу, адже, навчаючи, ти вчишся на більш усвідомленому рівні. Оцінюючи іншого, ти відповідальніше ставишся до якості своєї роботи.

Рефлексія 7

Як я можу ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології для підтримки та оцінювання процесу навчання студентів?

По-перше, підтримка навчальної діяльності студентів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій вийшла на якісно новий рівень. ІКТ дають можливість своєчасно консультувати студентів, особливо у часі виконання ними завдань самостійної роботи, коли можливість безпосереднього спілкування студента і викладача відсутня.

ІКТ, а особливо інтернет-мережа, надає фактично вичерпну інформацію з будь-якого предметного поля, у зручній, почасти мультимедійній формі, значно економлячи час студента на пошук та опрацювання навчальної інформації. За висловлюванням багатьох сучасних дослідників освіти, університет втратив монополію на знання.

По-друге, ІКТ дає можливість у багатьох випадках автоматизувати оцінювання процесу навчання студентів, вивільнивши великий масив часу викладача, який він може використати для свого особистісного та професійного росту, який у результаті з часом дасть свої освітні дивиденти.

Рефлексія 6

Цей модуль допоміг мені поміркувати про те, які зміни може внести використання сервісів Веб 2.0 щодо спілкування та співпраці у навчання моїх студентів, а саме:

• вміння працювати в міждисциплінарній команді - одна із ключових компетенцій, якою необхідно оволодіти молодій людині безспіввідносно до того, у якій сфері вона буде професійно реалізовуватися; саме інтернет-мережа може надати необхідні інструменти, які забезпечать оптимізацію професійної співпраці людей, які мають, а особливо у наш такий динамічний та швидкоплинний час, певні просторово-часові обмеження;
• інтернет має безпрецендентно ефективні інструменти миттєвої комунікації, які буквально стирають географічні межі; як говорив МакКлюен, ми, земляни, стали жителями "великого села";
• я узагальнив та дізнався про нові інструменти та процедури співпраці та спілкування із моїми студентами, які можуть задати індивідуальний стиль та темп навчання студента, тобто реалізовувати на практиці концепт "індивідуальна траекторія навчання студента".

Рефлексія 5

Цей модуль допоміг мені поміркувати про те, які зміни може внести використання Інтернет-ресурсів у процес навчання моїх студентів, а
саме:

• якісно підвищити рівень використання пошукових стратегій та методик, адже пошук релевантних джерел інформації є платформою для ефективного навчання;
• актуалізувати важливість поваги авторських та інтелектуальних прав власників тієї інформації, якою користується студент в інтернеті;
• навчити систиматично та оптимально користуватися якісними ресурсами мережі, використовуючи інструменти класифікації та зберігання баз інтернет-сайті (закладки, каталоги тощо);
• озброїти студентів методиками критичної оцінти матеріалів інтернет-сайтів, які вони можуть викоритсовувати для вирішення своїх навчальних цілей.

Рефлексія 4

Цей модуль допоміг мені уточнити Основні запитання проекту та обдумати оцінювання учнів в проекті, а саме той момент, що оцінювання має бути диференційованим, враховувати не тільки рівень здобутих навиків, а й рівень мотивації студентів. Адже немотивований студент скоріше за все не продемонструє високий рівень навчальної активності, тим самим апріорі не здобуде програмований перелік компетенцій.

Оцінювання повинно комплексно репрезентувати не лише рівень здобутих знань, а, у першу чергу, вміння студентом ефективно їх застосовувати в умовах, наближених до реальної практики.

Оцінювання повинно коригувати навчальну траекторію студента, враховуючи успіхи та невдачі або затримки у опануванні матеріалу. Цим воно виконує формуючу функцію. Тому оцінювання повинно охоплювати максимальну кількість видів навчальної діяльності студента, бути комплексним.

Рефлексія 3

Цей модуль допоміг мені з’ясувати, як можна використати навчальні дослідження в проектах та зрозуміти призначення Основних
запитань проекту, а саме індикаторів відповідності навчальних результатів студентів поставленим на початку роботи над проектом навчальним цілям.

Ключові питання тримають студента у фокусі та не дають можливості відходити від плану роботи, раціоналізуючи при цьому часо-просторову модель роботи студента.

Формулюючи ключові питання, слід пам'ятати про Навички 21 століття, імплементувати їх у формулу ключових питань.

Рефлексія 2

Проходження Модуля 2 дало мені розуміння того, що чітке бачення кінцевих результатів навчання – один із найважливіших факторів його успішності й результативності, фундамент для розгортання усієї системи освітніх впливів на особистість учня/студента. Навички, які необхідні учням у 21 столітті – концентрована результативно-цільова остова, яку варто використовувати для розбудови як будь-якого навчального курсу, так і його окремих компонентів, зокрема тем.

Очевидно, що сформувати в учнів та студентів такі комплексні компетентнісні утворення не завжди можна в парадигмі традиційних методик навчання. Проте використання методу проектів у навчальному процесі, на моє переконання, може бути досить ефективним варіантом у досягненні такої мети.

Метод проектів якісно вирізняється системністю, конструктивністю, високим ступенем адаптативності, що робить його універсальним інструментом, інваріантно ефективним до галузі знань, у межах якої він застосовується.

Оцінювання Портфоліо проекту – важливий етап мого навчання у тренінгу, адже дає змогу виробити систему контролю якості моєї навчальної роботи.

Важливим навиком, оволодіння яким я займався у межах проходження Модуля 2, є уміння підготовки публікацій.

Рефлексія 1

Вивчення Модуля 1 дало можливість чітко зорієнтуватися у проблемних питаннях та етапах тренінгової програми й виробити особисту стратегію проходження тренінгу.

Для мене однозначно позитивним аспектом тренінгу є те, що уже з перших кроків були репрезентовані ІКТ-інструменти (wiki, Blogger, «хмарні» технології зберігання особистої інформації), використання яких у навчальному процесі може значно його оптимізувати. А також запропоновані конкретні способи та методики їх застосування.

Цінним є досвід пошуку проблемних вузлових точок навчальних курсів, які читаю в університеті, рівень розкриття яких може бути підвищено з використанням проектних технологій навчання.

Я перед собою ставлю такі ключові завдання навчання на тренінговій програмі:

• ознайомитися із специфікою реалізації методу проектів у навчальній практиці;
• увиразнити розуміння шляхів підвищення ефективності впровадження проектних методик у моїй педагогічній практиці;
• дізнатися про методики спровадження в освітній процес концепту "індивідуальна освітня траекторія";
• навчитися використовувати методики фасилітації у моїх навчальних практиках;
• оволодіти алгоритмами укладання системи контролю та оцінювання навчальної діяльності учнів/студентів у межах їх проектної роботи.